У деяких власників легкових автомобілів, при поломці вихлопної системи, виникає ідея зробити саморобний глушник на авто. Ми не будемо тут зупинятися на питанні, як зробити саморобний глушник, але розглянемо небезпеки пов’язані зі спробою реалізації цієї ідеї.
Щоб зробити своїми руками глушник на легковий автомобіль, необхідні інструменти (болгарка і зварювальний апарат точно), матеріали хорошої якості, і навички роботи зі зварювальним апаратом. Глушник відноситься традиційно до витратних матеріалів в автомобілі, тому ціна штатної запчастини такого типу не настільки дорога.
Ви можете самі зробити цю деталь, але фактично в цій дії мало сенсу, якщо переводити все на мову грошей. Однак в самостійному виготовленні глушника є небезпеки, і ми їх спробуємо перерахувати і пояснити їх.
Чи потрібно робити саморобний глушник?
Почнемо з того, що перерахуємо основні помилки, які роблять автомеханіки, які вирішили повністю самі зробити глушник вихлопної системи.
Помилки при виготовленні глушника:
використання сталі на банку глушника великої товщини;
порушення рівня звукопоглинання;
порушення корректного наповнювання вихлопного тракту;
порушення системи кріплення глушника.
Важливо відзначити, що самостійне виготовлення глушника трудомісткий процес, що вимагає кваліфікації. В іншому випадку, ви напевно допустите помилку при виготовленні.
Розглянемо детальніше зазначені вище можливі помилки при виготовленні глушника повністю самостійно.
Важкий глушник зі сталі великої товщини
Товщину стінок банки глушника не рекомендується робити великою. Якщо ви візьмете лист сталі великої товщини, то глушник виявиться занадто важким, як для системи кріплення – гумових підвісів, так і для всього вихлопу в цілому.
Коливальні процеси в системі вихлопу, що виникають при роботі двигуна, на деяких частотах коливань будуть носити резонансний характер. Якщо глушник буде дуже важким, то резонансні коливання просто зруйнують його.
Рекомендована товщина сталі 1,5 мм. Якщо менше, то глушник не відрізнятиметься довговічністю, якщо більше, то виникне ситуація, описана вище. Допускається товщина від 1,2 до 2,0 мм.
Порушення звукопоглинання
Це, мабуть, найскладніше питання при самостійному виготовленні глушника. Чи потрібно говорити, що даний параметр розраховується в спеціальній лабораторії при розробці автомобіля. В ідеалі, вам необхідно в точності повторити конфігурацію і будову внутрішньої частини банки штатного заводського глушника.
Якщо ви вирішите придумати свою конфігурацію нутрощів банки глушника, то шанс помилки дуже великий. Шум від роботи двигуна може виявитися занадто інтенсивним, а це скарги від сусідів і штрафи від автоінспекторів. Аж до відправки авто на штрафмайданчик.
Якщо гасіння звукової хвилі в саморобному глушнику зробити занадто хорошим, то можна не розрахувати з протитечією – тиском вихлопних газів діючих в зворотному напрямку, щодо руху основного потоку. Це «задушить» двигун, а автомобіль сильно втратить в корисній потужності. Так як її значна частина буде йти на подолання протитечії. Ті автовласники, які стикалися з сильно забитим каталізатором, добре собі уявляють, про що йде мова.
Про налаштований вихлоп
При створенні вихлопної системи для автомобіля, який володіє конкретними характеристиками, а саме:
типом двигуна;
потужністю двигуна;
типом паливної системи;
конфігурацією розміщення вихлопу під кузовом авто.
Розробники створили випробуваний і налаштований вихлоп. Під налаштованим вихлопом коротко будемо розуміти оптимальне гасіння хвилі звуку від детонації паливної суміші в камері згоряння, а також мінімізацію протитечії і хороше видалення відпрацьованих газів з камери циліндра.
Чи потрібно говорити, що внесення якісно іншого по конфігурації, обсягу і швидкості наповнення газами виробу порушить налагоджену систему.
Про кріплення саморобного глушника
Ваш саморобний глушник вам необхідно буде закріпити під кузовом автомобіля, а також приєднати його у вихлопний тракт. У кращому випадку ви повторите систему кріплення, характерну для штатного глушника, але і це не гарантуватиме вам правильного розміщення глушника в подкузовному просторі.
Якщо ви не розрахували з габаритами, то глушник при їзді буде битися об нижню частину кузова. А якщо з’явиться точка постійного контакту глушника з кузовом, то останній може прогоріти в цьому місці.
Якщо навантаження після установки саморобного глушника будуть розподілені нерівномірно на гумки підвіси, то вони можуть завчасно вийти з ладу, а глушник просто відірватися під час руху.
Ви все ще хочете самостійно зробити глушник на ваш автомобіль? Якщо так, то принаймні постарайтеся врахувати важливі вимоги до цієї деталі, які були враховані в заводській запчастини.
На наш погляд, вартість штатного нового глушника непоганої якості не настільки велика, щоб витрачати час, матеріали і сили на сумнівні експерименти. Хочете повозитися з глушником, встановіть універсальну банку, і напрацюватиметесь, і результат отримаєте пристойний, якщо порівнювати з саморобною конструкцією глушника.
У деяких власників легкових автомобілів, при поломці вихлопної системи, виникає ідея зробити саморобний глушник на авто. Ми не будемо тут зупинятися на питанні, як зробити саморобний глушник, але розглянемо небезпеки пов’язані зі спробою реалізації цієї ідеї.
Це, мабуть, найскладніше питання при самостійному виготовленні глушника. Чи потрібно говорити, що даний параметр розраховується в спеціальній лабораторії при розробці автомобіля. В ідеалі, вам необхідно в точності повторити конфігурацію і будову внутрішньої частини банки штатного заводського глушника.
Ваш саморобний глушник вам необхідно буде закріпити під кузовом автомобіля, а також приєднати його у вихлопний тракт. У кращому випадку ви повторите систему кріплення, характерну для штатного глушника, але і це не гарантуватиме вам правильного розміщення глушника в подкузовному просторі.
Про автора